Києво-Святошинська районна рада

УРЯД І ПАРЛАМЕНТ ВІДКРИЛИ ШЛЯХ ДЛЯ МАСШТАБНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Опубліковано Понеділок, 11 грудня 2017, 09:45

В пакеті із законопроектом про Державний бюджет на 2018 рік депутати ухвалили низку змін до Податкового кодексу (законопроект № 6776д). Ці правки збалансовують видаткову і дохідну частину бюджету, в тому числі за рахунок перекриття налагоджених контрабандних схем, а також створюють фінансові стимули для ввезення в Україну високотехнологічного обладнання. Не менш суттєва новела законодавчих змін – запровадження окремого фінансування заходів безпеки руху. Ця норма з’явиться за пропозицією уряду вперше, а її виконання дозволить зберегти тисячі людських життів.

Імпортні електромобілі подешевшають

Підтримані депутатами податкові зміни на п’ять років звільняють від  сплати ПДВ та акцизу операції з ввезення в Україну електромобілів. На той же термін від оподаткування ПДВ звільнені перевезення пасажирів в таксі, оснащених тільки електричним двигуном, а також надання електромобілів в оренду.

Створення окремих стимулів для ввезення електромобілів дозволить зменшити залежність України від імпортного  пального, стане ще одним кроком на шляху побудови енергонезалежної держави, дозволить значно скоротити витрати на паливо. Крім того, збільшення користувачів машин на електричних двигунах в подальшому поліпшить екологічну ситуацію, особливо у великих містах. Завдяки скасуванню податків вже до 2025 року частка електромобілів на українському ринку зможе збільшитись до 10%.

1,9 млрд грн. – на заходи з підвищення безпеки на дорогах

Уряд виконує свою обіцянку не тільки покращити якість українських доріг, а й підвищити їх безпеку. 7 грудня депутати підтримали урядову пропозицію: 5% надходжень Дорожнього фонду буде направлено на реалізацію заходів з підвищення безпеки дорожнього руху. Крім цього, на підвищення безпеки на дорогах буде направлено ще 400 млн грн. нового траншу допомоги від ЄС, яку отримує Україна на фінансування інфраструктурних проектів. Таким чином на заходи безпеки в наступному році буде витрачено 1,9 млрд грн. За ці кошти буде збудоване сучасне розмежування зустрічного руху та нові переходи для пішоходів, запроваджено фото- та відеофіксацію порушень. Сьогодні на українських дорогах щодня гинуть 8 людей, десятки травмуються. Втілення в життя урядових ініціатив змінить цю сумну статистику.

Бізнес отримав стимули для модернізації виробництва

Депутати також підтримали пропозицію уряду і запровадили розстрочення на 24 місяці сплати ПДВ при ввезенні обладнання для технопарків або для виробництва кінцевого високотехнологічного продукту в Україні. Виключення складають випадки, коли обладнання завозиться з території держави-окупанта. Така розстрочка буде надаватися за заявою підприємства. Відповідна норма діятиме до 2020 року, що дозволить збільшити випуск вітчизняного продукту з високою доданою вартістю, а відтак – підвищити його конкурентноздатність на зовнішніх ринках. 

«Піджаки» більше не допоможуть контрабандистам

До сьогодні в Україні була налагоджена наступна схема «сірого» імпорту. Фури з імпортним товаром розвантажуються поблизу кордону, товар розподіляється між фізособами таким чином, щоб дотриматися законодавчих вимог (50 кгабо 500 євро вартості на людину). Далі вже товар перевозиться через кордон нібито для власних потреб, а відтак без сплати податків. Поблизу прикордонних постів з обох сторін стоять так звані «піджаки». Їх за винагороду підсаджують в свої машини, якщо ліміт товару, що перевозиться, перевищено. Тоді в розрахунку на кількість осіб він не підлягатиме оподаткуванню.

Зупинити таку діяльність було складно, тому що схема формально не порушувала закону. Основною складністю було виокремити туристів та громадян, що провозять товари, користуючись пільгою, від тих, кого використовують «схемщики» для масових зловживань.

Депутати поклали край цій хибній практиці. Неупередженим та справедливим критерієм стала тривалість та періодичність перебування за кордоном. За новими правилами українці і далі можуть провозити товари загальною вартістю до 500 євро (в аеропортах - до 1000 євро) і вагою до50 кг. Але таке правило діятиме для тих, хто був відсутній в країні більше 24 годин і в'їжджає в Україну не частіше одного разу за 72 години. Якщо не дотримуватися цих правил, ввезти товари в Україну можна на суму до 50 євро. Таким чином буде перекрито одну з найпоширеніших схем ухилення від оподаткування при ввезенні товарів в країну.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету міністрів України

ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ПІДГОТОВЛЕНИЙ УРЯДОМ БЮДЖЕТ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Опубліковано Понеділок, 11 грудня 2017, 09:28

Пришвидшене зростання економіки дасть можливість в наступному році забезпечити середню заробітну плату на рівні 10 тис грн

7 грудня парламент 273 голосами проголосував в цілому за законопроект «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Завдяки злагодженій роботі Кабінету Міністрів і ефективний співпраці з усіма учасниками бюджетного процесу  вдалося покрасти край хибній практиці ухвалення головного кошторису країни «під ялинку». Вчасно ухвалений бюджет гарантує безперебійне фінансування видатків, забезпечити взяті урядом зобов’язання щодо подальшого зростання соціальних стандартів, продовження  надважливих реформ. В бюджеті-2018 передбачене зростання видатків розвитку майже на 27%. Пожвавлення економіки сприятиме подальшому зростанню зарплат. В наступному році середня зарплата по країні зросте до 10 тис грн.

Видатки на армію зростуть на 25%

В умовах фактичної війни найперший з пріоритетів - безперечне забезпечення обороноздатності та безпеки держави. Тому в бюджеті на наступний рік уряд забезпечив належне фінансування сектору безпеки і оборони. Видатки на оборону і безпеку зростуть майже на 23,1%  до 170,5 млрд гривень або 5,1 % ВВП.

Зокрема, на 17,2 млрд. грн. (на 25%) до  86 млрд. грн. збільшено ресурс  для Міноборони.  На бюджетну програму "Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» виділено 59,9 млрд грн. Ці кошти дозволять повністю забезпечити особовий склад продовольством, обмундируванням, а також всі види виплат, в тому числі - підвищених зарплат військовим в зоні проведення АТО.

У наступному році збільшаться на 462 млн гривень видатки на лікування військових ( до 1,9 млрд гривень), а також на 106,6 млн.гривень – на придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил (до 857,6 млн гривень). Це означає, що 1300 сімей військових у наступному році отримають ключі від нових квартир.

Україна має оновлювати технічне забезпечення армії. Тому майже на 65% (до 16,4 млрд гривень) зростуть видатки на розвиток, закупівлю і модернізацію військової техніки.

Рекордні 46,7 млрд грн. – на нові дороги

В наступному році уряд продовжить масштабний ремонт і будівництво доріг. Розвиток дорожньої інфраструктури залишається серед пріоритетів бюджетного фінансування. В 2018 р на  ремонт і будівництво доріг буде виділено рекордні 46,7 млрд грн. Ці кошти дозволять відремонтувати і побудувати щонайменше 4 тис км доріг і 50 мостів. Зокрема, 4 млрд грн з державного бюджету буде виділено на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг загального користування за маршрутом Львів – Тернопіль – Умань; Біла Церква – Одеса – Миколаїв – Херсон. Цільове фінансування передбачене на ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків- Довжанський, автомобільної дороги Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки – Решетилівка та  дороги Харків – Охтирка. На кожну з цих доріг виділено по 2 млрд грн. Ще 1 млрд піде на покращення стану автомобільної дороги Житомир – Чернівці. 357,6 млн гривень виділено на реалізацію державного інвестиційного проекту "Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області".

120 тис родин отримають в наступному році «теплі» кредити

Уряд продовжує підтримувати реалізацію енергоефективних програм, які сприятимуть побудові енергонезалежної держави. Загалом на енергоефективність в наступному році буде витрачено 2 млрд грн. З цих коштів 1,6 млрд грн. отримає Фонд енергоефективності. Окремо 400 млн грн. передбачено на фінансування  державної програми «теплих» кредитів. Це означає, що в наступному році державну допомогу на утеплення осель зможуть отримати ще принаймні 120 тис родин.

1 млрд грн. – на підтримку малих і середніх фермерів

Наступного року уряд продовжить практику державної підтримки пріоритетних галузей економіки. В першу чергу це стосується аграрного комплексу, який формує 12% вітчизняного ВВП і є найбільшим джерелом валюти, яка надходить державі і забезпечує міць української гривні.

В наступному році видатки на агропромисловий комплекс збільшаться порівняно з 2017 роком на 15% і складуть 7,3 млрд гривень. З цих коштів понад 1 млрд гривень буде направлено на підтримку малих і середніх фермерських господарств. Дотація сільхозвиробникам в бюджеті-2018 передбачена на рівні 2 млрд гривень. Окремо 4 млрд грн буде виділено на підтримку розвитку тваринництва. Також в 1,7 рази збільшиться обсяг коштів, що направляються на здешевлення вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки. На цю програму в 2018 році в проекті бюджету передбачено майже 1 млрд гривень.

Державна підтримка місцевих громад дозволить реалізувати 2 тис нових інфраструктурних проектів

Уряд продовжує процес децентралізації, який сприяє фінансовому зміцненню територіальних громад. В наступному році ресурс місцевих бюджетів складе 556,1 млрд. грн., що на 15,1% більше, ніж цього року. Доходи місцевих бюджетів збільшаться на 22,3% до 253,1 млрд грн.

У головному кошторисі країни на наступний рік враховані міжбюджетні трансферти в обсязі 308,4 млрд. грн для 1288 місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (з них 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад).

Обсяги державної підтримки об’єднаних територіальних громад збільшені до 12,9 млрд грн.: 5 млрд грн. складе субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів,  1,9 млрд грн. - субвенція для розвитку інфраструктури ОТГ, 6  млрд грн. буде направлено на фінансування ДФРР. Ці кошти дозволять реалізувати більше 2 тис нових інфраструктурних проектів.

 

Зарплати вчителів зростуть на 25%

У наступному році освіта залишиться одним із пріоритетів соціальних видатків. Тому у 2018 р видатки зведеного бюджету на освіту збільшаться майже на 20% і складуть 219,1 млрд. грн.

Нам необхідно підвищувати якість освіти, починаючи з середньої. Найперший і найважливіший крок у цьому напрямку – гідна оплата праці тих, хто навчає дітей. Тому депутати підтримали пропозицію уряду підвищити вчительські зарплати на 25%. Підвищені зарплати отримають понад 406 тис українських вчителів.

В бюджеті-2018 також закладені видатки на проведення освітньої реформи. Зокрема, 1 млрд гривень виділено на модернізацію початкової школи, 386,6 млн. гривень – на підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, 373,3 млн. гривень - на підручники для учнів перших класів. Також гроші будуть виділені на створення національної електронної платформи для розміщення навчальних ресурсів. Розмір видатків за цією статтею - 54,6 млн гривень.

Видатки на науку зростуть на 28%

Уряд ставить на меті відхід від сировинної моделі економіки і розвиток виробництва з високою доданою вартістю. Виконати це завдання неможливо без серйозної наукової підтримки. В наступному році на науку буде виділено 8,2 млрд грн., що на 28% більше, ніж цього року. Загалом на фундаментальні і прикладні дослідження заплановано витратити 7,7 млрд грн. Істотне збільшення фінансування важливих для держави наукових досліджень дозволять зміцнити наш науковий потенціал, пришвидшити перехід до сучасної моделі економіки, підвищити конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх риках.

1 млрд грн. – на програму «Доступні ліки»

Здоров’я нації – пріоритет уряду. Тому у наступному році загальні видатки на охорону здоров'я зростуть на 13,2 млрд.грн. ( майже на 13%) до 115,2 млрд.грн. Збільшується фінансування програми «Доступні ліки». В бюджеті-2018 на цю програму передбачено 1 млрд.грн., що на 300 млн.грн. більше, ніж нинішнього року. Це дозволить розширити перелік ліків, які включені до програми, та зробити лікування хронічних захворювань доступнішим. Майже 6 млрд.грн. буде спрямовано на централізовану закупівлю ліків та вакцин, яка проводиться через міжнародні організації.

Вперше буде виділено кошти на розвиток в Україні послуг з трансплантації – 112 млн.грн. передбачено на реалізацію пілотного проекту з трансплантації органів. Програма лікування громадян за кордоном буде профінансована на 389,9 млн.грн.

Продовжиться робота з розширення мережі центрів серцево-судинної хірургії. На це в бюджеті на наступний рік передбачено 150 млн.грн. Завдяки цьому люди, у яких стався інсульт або інфаркт, зможуть отримати своєчасну якісну медичну допомогу, зменшиться рівень смертності і інвалідності від серцево-судинних захворювань.

71 млрд грн. – на житлово-комунальні субсидії

Розвиток людського капіталу залишається найголовнішим пріоритетом уряду. Бюджет на наступний рік передбачає чергове зростання мінімальної заробітної плати – до 3723 грн (з цього року МЗП збільшено вдвічі – до 3200 грн) або на 16,3%. Загалом середня зарплата зросте до 10 тис грн. У бюджет-2018 закладено достатній ресурс для виплат осучаснених пенсій і відновлення виплат пенсій у повному обсязі працюючим пенсіонерам.

Держава не залишає сам на сам і тих, хто не в змозі самостійно сплачувати комірне. В наступному році 71 млрд грн. з державного бюджету будуть спрямовані на адресні субсидії на оплату житлово - комунальних. Загалом видатки на соціальні допомоги, пільги і субсидії в 2018 р складуть 126,8 млрд грн. проти 117,6 млрд грн. у цьому році.

1 млрд грн. – на підтримку вітчизняного кіно

З цього року завдяки урядовим пропозиціям культура перестала фінансуватися за залишковим принципом. В бюджеті-2018 Кабінет Міністрів зберіг цей підхід до фінансування культури. Видатки на культуру за останні два роки  виростуть майже вдвічі.  Особлива увага приділяється програмам, спрямованим на збереження національної пам’яті та історії. Зокрема, в наступному році 200 млн грн буде направлено на організацію та проведення архітектурного конкурсу, проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції гідності; 330,5 млн грн. – на добудову Національного музею «Меморіал жертв голодомору».

Уряд стимулює розвиток національного мистецтва. Близько 1 млрд грн передбачено в бюджеті на наступний рік на розвиток вітчизняного кінематографу. Додаткове фінансування отримають національні театри, збільшаться видатки на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету міністрів України

СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА УКРАЇНЦІВ ЗРОСТЕ ДО 10 ТИС. ГРН

Опубліковано Вівторок, 05 грудня 2017, 15:07

Десятиріччями праця українців була недооціненою. Цього року Уряд більш ніж удвічі підняв мінімальну заробітну плату, що дало зростання реальних зарплат в Україні. На 2018 рік Уряд передбачив подальше зростання мінімальної заробітної плати. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє: вже наступного року  середня зарплата українців має зрости до 10 тис. грн.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі «Свобода слова на ICTV». На його думку, достойний рівень оплати праці в Україні дозволить повернути кваліфіковані кадри в Україну. «Саме тому ми передбачаємо не тільки зростання мінімальної зарплати в 2018 році, а й середньої зарплати. Сьогодні цей показник становить 7400 грн в середньому.  Це зарплати, з яких платять податки. Завдання на наступний рік  - не менше 10 тис. грн», - підкреслив Володимир Гройсман.

Підняття зарплат стане можливим завдяки зростанню економіки

Прогнозний показник зростання економіки в наступному році становить 3%. Це – на 400 млрд грн. більше вироблених товарів та послуг, а отже – нові робочі місця і зарплати. Разом з тим, ухвалення ефективних управлінських рішень дозволить ще збільшити цей показник.

Підняття мінімальної заробітної плати не спричинить проблем для українського бізнесу

З початку поточного року рівень мінімальної зарплати встановлено на рівні 3200 грн. Разом з тим, 10 місяців поспіль рівень середньої зарплати стабільно перевищує мінімальну вдвічі. При цьому зростання порівняно з показниками минулого року, за даними Державної служби статистики України, становить 35-37%. Тобто зростання зарплат дало пожвавлення української економіки.

Уряд проводить консультації з бізнесом щодо перспектив підвищення мінімальної зарплати

В бюджеті на наступний рік закладено мінімальну зарплату у 3753 грн. Ця цифра погоджена з бізнесом і не стане глобальною проблемою для малих підприємств. В той же час Уряд готовий розглянути можливість підвищення мінімальної зарплати за результатами економічного розвитку країни у першому кварталі наступного року (відповідне рішення прописане в  проекті бюджету).

Урядові ініціативи сприятимуть подальшому зростанню економіки і полегшенню ведення бізнесу

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про те, що розраховує на 3% економічного зростання у 2018 і переконаний, що ця цифра може сягнути 5-7%. Це стане можливим завдяки поліпшенню інвестиційного клімату та сприянню веденню бізнесу в Україні.  Верховна Рада України вже ухвалила урядовий законопроект, який припиняє ганебну практику тиску «силовиків» на бізнес. Віднині про так звані «маски-шоу» можна забути.

Також Уряд запропонує на розгляд Верховної Ради законопроект, який сприятиме покращенню інвестиційного клімату. Йдеться про відтермінування на 90 днів сплати ПДВ від ввезення технологічного обладнання для створення нових робочих місць в Україні. "В наступному році ми зробимо ще один крок по технологічному переозброєнню національної економіки і виробництва. Ми забезпечимо розстрочку податків на ввезення обладнання, яке буде використовуватись для промисловості в Україні. Нам потрібно відкривати можливості колективного залучення інвестицій в державний сектор економіки", - заявив Прем’єр-міністр.

Володимир Гройсман також зазначив, що на сьогодні в Україні налічується більше 3,5 тисяч державних підприємств, 90% з яких не несуть ніякого стратегічного навантаження,  є джерелом корупції , неефективності та приносять збитки. «Інвестиції, нормальний бізнес-клімат, спрямування акцентованих рішень на підтримку інфраструктури, яку ми маємо оновлювати  - це все закладено в бюджеті", - заявив очільник Уряду.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету міністрів України

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Опубліковано Понеділок, 20 листопада 2017, 10:10

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 18 листопада 2017 року по 23 січня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1)      Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2)      Впродовж 19 – 25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3)      Впродовж 9 – 12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги. 

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 27 по 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

Поплавська Галина Євгенівна, заступниця начальника відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  364 17 59 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

_______________________________________________

Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).

Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5 (документ знаходиться на державній реєстрації та буде доступний для перегляду найближчим часом).

Уряд запропонував знайти ефективного власника для тисячі неефективних державних підприємств

Опубліковано П'ятниця, 10 листопада 2017, 15:54

Парламент підтримав пропозицію Кабміну відновити приватизацію, але за прозорими і зрозумілими правилами, які дозволять залучити в країну реальні інвестиції

Сьогодні, 9 листопада, Верховна Рада в першому читанні підтримала урядовий законопроект «Про приватизацію державного майна». Цей законопроект запроваджує прозору, конкурентну і зрозумілу процедуру продажу державного майна.  Запуск чесної приватизації дозволить знайти ефективного власника для державних підприємств, відродити на них потужне виробництво, залучити  додаткові інвестиції і створити нові робочі місця з гідною зарплатою. Приватизація допоможе ліквідувати корупцію, розсадником якої є більшість державних компаній.

ЧОМУ УРЯД ПРОПОНУЄ ВІДНОВИТИ ПРОЦЕС ПРИВАТИЗАЦІЇ

За кількістю державних підприємств Україна займає перші місця в міжнародних рейтингах.

За даними МЕРТ, тільки центральним органам виконавчої влади належить близько 3444 держпідприємств сумарною вартістю активів 1,4 трлн грн, з яких працюють лише половина. Приміром, в Чехії всього 90 держпідприємств, у Польщі – 301, Угорщині – 371.

Більшість державних підприємств - збиткові

За даними МЕРТ, 5 найбільш прибуткових компаній з ТОП-100 держкомпаній за результатами 2016 р сукупно згенерували чистий прибуток 35,9 млрд грн, інші 89 компаній сукупно показали збиток 9,5 млрд.

Державні підприємства накопичують заборгованість по зарплаті і податкам

За даними моніторингу МЕРТ, станом на 1 кв 2017 р заборгованість держпідприємств по зарплаті склала 559,4 млн або майже 30% від всієї заборгованості з виплати зарплати в Україні. За оперативними даними ДФС, станом на 01.11.2017 сума податкового боргу суб'єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об'єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) становить 12,5 млрд. грн. За місяць заборгованість зросла на 100 млн грн.

Державні підприємства – осередок корупції

Серед майже 400 проваджень, розслідування яких здійснює НАБУ,  понад 100 стосуються корупції на держпідприємствах. Половина з них входить в ТОП-100 держкомпаній. Сумарні збитки, завдані цим підприємствам внаслідок кримінальних корупційних правопорушень, перевищують 20 млрд грн.

 

ЯК ЗМІНЯТЬСЯ ПРАВИЛА ПРОДАЖУ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Усувається можливість маніпуляцій з державним майном під час його підготовки до продажу

Законопроект пропонує скасувати класифікацію об’єктів за групами. Замість незрозумілого розподілу залишиться тільки два типи об’єктів.  Це - об’єкти великої приватизації – обмежена кількість особливо важливих підприємств, перелік яких затверджується Кабміном (близько 50-60 з 800). Наприклад, “Турбоатом”, “Електроважмаш”, ОГХК. Решта – об’єкти малої приватизації. Це різноманітні активи від приміщень та сантаторіїв до невеликих виробництв накшталт хлібзаводу, елеватору,  або готелів.

Зараз державні підприємства поділяються на 6 груп, для кожної з яких існують свої правила продажу, що відкриває широкі можливості для маніпуляцій з державним майном в період перед приватизаційної підготовки. Нові правила  спрощують підготовку державного майна до продажу, роблять цю процедуру прозорою.

Процедури продажу буде спрощено, процес приватизації прискориться

Завдяки урядовим ініціативам буде суттєво  зменшено термін підготовки об’єкту до приватизації. Зменшуються вимоги до гарантійного депозиту учасників торгів  (з 5-20% до 5% від стартової ціни). Коли новий закон набере чинності, вже не потрібно буде витрачати час та гроші на довготривалу та часто неякісну оцінку активу начебто незалежним оцінщиком. Стартова ціна на об’єкт  визначатиметься балансовою вартістю.

 Встановлюються запобіжники для корупції при продажу державних підприємств

Залишається лише 2 способи продажу – шляхом відкритого інтернет-аукціону (для малої приватизації) та аукціону з залученням інвестиційного радника (для великої приватизації). Це дозволить запобігти корупції при продажу, маніпуляцій з ціною та умовами продажу. Зараз діє 5 різних способів продажу. У тому числі, за спеціальними законами, що регулюють особливості продажу об’єктів окремих галузей. В таких законах можуть бути прописані правила продажу під конкретного покупця, що робить процес продажу глибоко корупційним, заважає приходу реальних інвесторів. Тепер правила для продажу уніфіковані для об’єктів малої та об’єктів великої приватизації.

Відкриваються нові можливості для підвищення вартості об’єктів, що продаються

Готувати великі об’єкти  до продажу буде радник – один з найбільших світових інвестиційних банків. Наприклад, для виробництв - UBS, Citi, JP Morgan. Радник готуватиме інформаційний пакет, який надаватиме важливі дані про об’єкт. Ці матеріали відповідатимуть світовим стандартам та будуть однаково доступні усім зацікавленим. Радник спілкуватися з великим колом потенційних інвесторів та залучатиме їх до участі в аукціоні. Малі підприємства продаються  в стандартному порядку через інтернет-аукціон (наприклад, Prozorro.Продажі). Електронний аукціон відкриває доступ для всіх бажаючих (фізичних, юридичних осіб, малих підприємців тощо). Таким чином законопроект дозволяє розширити коло потенційних інвесторів. Відтак зросте конкуренція та фінальна ціна продажу.

Посилюється захист прав інвестора та унеможливлюється участь у торгах осіб, пов’язаних з країною-агресором

Законопроект передбачає можливість застосування міжнародного арбітражу (застосування права іноземних держав за згодою сторін). Зазвичай інвестори будуть зацікавлені у використанні англійського права, яке найбільше захищає права обох сторін. Встановлюються обмеження до 3-х років строку можливого оскарження результатів продажу.

Також буде заборонено порушувати справи про банкрутство протягом 1 року з моменту продажу об’єкту, щоб дати можливість інвестору розрахуватися з боргами та не втратити підприємство на користь кредиторів.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України

В Україні наразі налічується 3,5 тисячі державних підприємств. Для країни це є нонсенс, оскільки ці підприємства формують збитки для держави і прибутки для тих, хто годується навколо цих підприємств роками. Зміна законодавства дозволить вирівняти ситуацію, залучити нових власників, технології, створити нові робочі місця.

Ухвалення нового закону про приватизацію державного майна важливе для економічного зростання. І це буде самий міцний наш крок щодо антикорупційної політики в державі. Державний сектор є найбільшим джерелом корупції в Україні. Ми маємо це визнати і ліквідувати. Сьогодні ми говоримо про впровадження конкурентних і прозорих процедур. Разом з тим ніхто і ніколи не збирається продавати стратегічні підприємства. Там ми забезпечимо ефективне управління. 

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ УРЯДУ ЗА ПІДСУМКАМИ ІІІ КВАРТАЛУ 2017 РОКУ

Опубліковано П'ятниця, 03 листопада 2017, 09:46

МІФИ ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ

Опубліковано Четвер, 26 жовтня 2017, 13:31

Верховна Рада дала старт медичній реформі, яка розпочнеться з 2018 року. Проте вже зараз поширюється чимало неправдивої інформації щодо того, які саме зміни відбудуться в сфері охорони здоров’я, і що чекає на лікарів та пацієнтів із впровадженням реформи. Надаємо спростування найпоширеніших міфів.

Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою

Безкоштовної медицини в Україні не існує. Згідно з результатами опитування, 90% ліків українці купують за власний кошт. За даними досліджень, кожен другий відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Тому неправильно говорити, що медицина стане платною і дуже дорогою, бо вона вже є платною і дуже дорогою.

Реформа передбачає введення державної програми медичних гарантій. Всі послуги, аналізи, дослідження, ліки, які надаються за цією програмою будуть для пацієнтів на 100% БЕЗОПЛАТНИМИ. Пацієнти будуть знати, що саме оплачує держава, і самі обиратимуть лікарні, де вони отримають ці послуги. З 2018 року реформа запрацює на рівні первинної допомоги, з 2020 — в усіх лікарнях.

Тарифи на медичні послуги, які розповсюджуються зараз деякими сумнівними виданнями, не мають нічого спільного з реальністю. Це просто фейк. Тарифи на кожну медпослугу лише будуть розраховуватись. Це потрібно для того, щоб держава могла оплачувати медичним закладам послугу, яку вони надали людині. Саме таким чином буде запроваджено принцип «гроші йдуть за пацієнтом»: людина звернулась в лікарню, їй надали допомогу, після цього держава заплатила за цю послугу згідно зі встановленим тарифом лікарні.

Буде визначено чіткий перелік послуг, які на 100% фінансуватиме держава: первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри); екстрена допомога (різке погіршення стану здоров’я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легенів тощо); паліативна допомога (перш за все — адекватне знеболювання); лікування у вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря та планове лікування у рамках програми медичних гарантій.

Обсяг послуг у рамках програми медичних гарантій залежить від обсягу фінансування системи охорони здоров’я, однак включатиме всі основні послуги, необхідні для якісного лікування, — набагато більше, ніж люди можуть отримати безоплатно зараз. Повний список послуг програми медичних гарантій буде у 2020 році, коли реформа запрацює повністю. Для дороговартісного лікування, як і сьогодні, будуть існувати цільові програми, продовжать діяти програми лікування онкології, гепатитів, СНІДу та інші.

Міф 2. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків

У законі про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. Національна служба здоров’я укладе договори з УСІМА лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги.

Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів. Малопотужні, погано оснащені і головне — мало завантажені лікарні, у яких просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення, наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси.  Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.

Важливо, що впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Саме громади мають вирішити, які з лікарень потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава тільки виставляє вимоги щодо максимального часу доїзду до лікарні та її мінімального безпечного навантаження (кількість пологів, оперативних втручань). Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень, оплачувати додаткові медичні послуги для мешканців громади.

 Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи  можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть звертатись люди. Хороший лікар завжди матиме багато пацієнтів і достойні гроші від держави за свою роботу. Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта.

Міф 3. Села залишаться без лікарів

Навпаки — в багатьох селах, нарешті, з’являться лікарі. При цьому залишаться й фельдшери та ФАПи. Фельдшери не замінятимуть лікаря, але стануть його помічниками та забезпечать доступ до медичної допомоги у найвіддаленіших селах.

У 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн. на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів матиме річний дохід в 740 000 грн. у 2018 та 900 000 грн. у 2019. У цей бюджет входять оренда, оплата роботи лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів — видатки практики, все інше — зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів). Досі лікарі в селах ніколи не бачили таких коштів.

Якщо місцева громада надасть лікарю медичний кабінет в оренду за 1 гривню, у нього залишиться ще більше коштів на зарплати. Також буде значно легше знайти і запросити лікаря на роботу, якщо громада побудує житло для нього.

 Розмір фінансування, яке буде виділятись з держбюджету на медичне обслуговування одного пацієнта, однаковий на всій території країни. Проте життя в сільській місцевості дешевше, ніж в місті, а отже за умови обслуговування однакової кількості пацієнтів, сільський лікар матиме краще матеріальне становище, ніж міський. Окрім того, на відміну від лікаря в місті, сільський фактично не матиме конкурентів. Обирати його будуть всією громадою і декларацію з лікарем укладуть всі мешканці села, а лікар отримуватиме гроші за їх медичне обслуговування. Втім це не означає, що в селах зможуть працювати непрофесійні лікарі і у мешканців не буде альтернативи – громада може відмовитись від поганого лікаря і запросити іншого.

 

Міф 4. До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря

Не відповідає дійсності. Кожна людина в разі необхідності зможе звернутись до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря і отримати допомогу. Але в цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування. Якщо ж ви звертаєтесь до нього за направленням сімейного лікаря, вартість вашого лікування та необхідних медичних засобів відшкодує держава.

Значну частину послуг, які зараз надають вузькі спеціалісти, після донавчання зможуть надавати лікарі первинної ланки — сімейні лікарі, педіатри, терапевти. Буде також низка спеціалістів (наприклад, гінеколог, психіатр тощо), візити до яких будуть оплачуватись і без направлення сімейного лікаря.

Міф 5. Реформа суперечить Конституції

Всі послуги, які оплачує держава за лікування пацієнта, будуть оплачені на 100%, як цього вимагає Конституція. Медична допомога завжди і в повному обсязі надається громадянам за рахунок коштів державного бюджету.

На первинному рівні та в разі настання екстреної ситуації держава оплачуватиме 100% всього необхідного лікування та, що важливо, медикаментів. Це покриватиме близько 80% усіх звернень за медичною допомогою.

На вторинному і третинному рівнях держава гарантує 100% оплату медичної допомоги, інших медичних послуг та лікарських засобів, що входять до лікування та визначені програмою медичних гарантій.

Міф 6. Всі медичні послуги будуть зі співоплатою

У законі немає жодного слова про співоплату з боку пацієнта. Медичні послуги, що увійдуть до програми медичних гарантій, завжди і в повному обсязі на 100%  надаватимуться громадянам за рахунок коштів державного бюджету.

Проте будуть послуги, які держава не оплачуватиме, наприклад, естетична стоматологія, пластична хірургія тощо.

Міф 7. Реформа не передбачає підвищення зарплатні лікаря

Тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги складається з двох частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.

У 2018 році середній тариф за людину, яку обслуговує лікар первинної ланки,  складе 370 грн. на рік, тобто це 740 000 гривень щорічного доходу на медичний кабінет, який обслуговує 2000 пацієнтів. При цьому середній тариф коливається в той чи інший бік, залежно від різних факторів. Наприклад, якщо серед пацієнтів будуть діти до 5 років або пенсіонери у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вищим за тариф для молодих людей. Це означає, що лікар первинної ланки буде отримувати в рік від 740 тисяч до 1 мільйона гривень на свою практику, якщо набере максимальну рекомендовану кількість пацієнтів у 2 тисячі осіб. Десь половина цих коштів йде на видатки медичної практики. На 2019 рік планується підвищити тариф до 450 гривень в рік за кожного пацієнта.

Лікарем первинної ланки може бути сімейний лікар, педіатр або терапевт. Ці лікарі можуть стати фізичною особою-підприємцем (ФОП) та відкрити власну практику, а також об'єднуватися з іншими лікарями, щоб оптимізувати витрати. Також лікарі первинної медичної допомоги можуть бути найманими працівниками в комунальних закладах первинної медичної допомоги. У цьому випадку лікар домовляється про заробітну плату з адміністрацією закладу, відповідно до кількості пацієнтів, яких він задекларує. При цьому в автономізованих медичних закладах, які стали комунальними підприємствами, тарифні сітки, що діють зараз, не будуть застосовуватися.

З 2020 року усі медичні заклади вторинної і третинної ланки перейдуть на нову модель фінансування. Національна служба здоров’я буде перераховувати медзакладам гроші за надану послугу за затвердженими тарифами, єдиними для всієї країни. У тарифі за послугу закладені всі витрати на її надання, у тому числі — оплата праці медичного персоналу. Базою для розрахунку компоненту оплати лікаря в тарифі має бути 250% від середньої зарплати по країні за липень попереднього року. У 2018 році базою би стала сума 18 347 гривень (середня зарплата в липні 2017 7339 грн.).

Міф 8. Національна служба здоров’я — це фінансовий «монстр», який розпоряджатиметься 100 млрд.грн.

Національна служба здоров’я України не володіє коштами. Гроші знаходяться в державному бюджеті та зберігаються на казначейських рахунках. НСЗУ є оператором, який контрактує закупівлю медичних послуг та укладає договори з медичними закладами і лікарями-ФОП.

Окрім того, НСЗУ контролюватиме якість послуг на рівні дотримання умов договору. Тобто НСЗУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само, як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то в цьому разі контроль залишається за органом, який надає ліцензію — за МОЗом.

Модель НСЗУ має найменші корупційні ризики, оскільки як центральний орган виконавчої влади вона підконтрольна Рахунковій палаті, Державній аудиторській службі, а також антикорупційним органам — Національному антикорупційному бюро та Нацагентству з питань запобігання корупції.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету міністрів України

26 жовтня у Києві відбудеться конференція для широкого обговорення ключових реформ, які впроваджує Уряд

Опубліковано Вівторок, 24 жовтня 2017, 15:27

26 жовтня у Києві відбудеться конференція для широкого обговорення ключових реформ, які впроваджує Уряд, – земельної, пенсійної, освіти, системи охорони здоров'я та приватизації.

Захід відбудеться у форматі панельних дискусій за участі профільних міністрів, які відповідають за ключові реформи, центральних та регіональних ЗМІ. 

Зокрема, участь у заході візьмуть:

  • Олександр Саєнко, Міністр Кабінету Міністрів України,
  • Павло Ковтонюк, заступник Міністра охорони здоров'я України,
  • Андрій Рева, Міністр соціальної політики України,
  • Павло Полянський, державний секретар Міністерства освіти і науки України,
  • Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України,
  • Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України,
  • Радек Матула, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні,
  • Антон Ященко, виконавчий директор Офісу реформ Кабінету Міністрів України.

Початок заходу: 10:00 (реєстрація учасників з 9:00).

Місце проведення: конференц-зал  Бізнес-центру «Парус»,  вул. Іллі Мечникова, м. Київ.

Організатори: Центр економічної стратегії, Реанімаційний пакет реформ, Офіс реформ Кабінету Міністрів України, при підтримці Посольства Чехії.

Представники центральних та регіональних ЗМІ можуть акредитуватися за формою:  https://goo.gl/omcKsYабо телефоном (044) 492-7970 до 20:00 25.10.2017).

Календар

<< < грудня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31